Українське
культурне
товариство
Відбулася розмова на тему "Володимир Васильович Мурський та його близький друг Сейдамет Киример".
8 Feb 2020
Галерея зображень

Про цю чудову подію пише на своєї сторінці членкиня Українського культурного товариства пані Алія Усенова:

07.02.2020 в кримскотатарскому товаристві міста Стамбула відбулася розмова на тему "Володимир Васильович Мурський та його близький друг Сейдамет Киример".
На цьому виступу ми почали розглядати історію дружби цих двох неймовірне важливих для історії двох народів людей з короткого екскурса в історію українців та кримських татар. Згадали про політику Романових стосовно обох народів, перший Курултай, визит Киримера та Озенбашли в Київ, стосунки кримських татар та українців в ті роки, спільне бажання двох народів збудувати країну, в якої кожний з народів зможе мати свою мову, релігію, традиції... Словом, ті факти, які були важливими не тільки з точки зору історії двох народів, а й з точки зору формування особистості Киримера.
Продовжився виступ біографією Мурського в "достамбульскі роки". Дитинство, роки навчання в університеті, перши кроки в якості громадського діяча та вчителя рідної мови, перши посади в органах українською влади та арешти владою більшовиків, від'їзд за кордон та робота з діаспорою ...
Потім ми прийшли саме до дружби Мурського та Киримера. Були розглянути архівни документі з архіву ГПУ, деякі речення з книг Мурського та Киримера. Дуже зворушливо було читати слова, які написав Киример, коли дізнався про смерть Мурського. Ці слова найшли відклик в серце кожного з присутніх.
Саме виступ я закінчила словами пана Андрія Іванца " Звісно, минуле вже не змінити. Але перед нами, українцями і кримськими татарами, сьогодні стоять не менш драматичні виклики ніж перед нашими предками сто років тому. Можливо, вивчення досвіду минулого допоможе уникнути помилок у сьогоденні."
Після виступу слово отримав пан Джеляль Ічтен, який, підкреслив важливість знання тих подій, які відбулися в минулому, казав, що дружба двох народів має тривати, що спільний рух має важливість для обох народів.
Я мала честь подарувати пану Джелялю від імені авторів та упорядників книгу "Кримскотатарський рух у 1917-1920 роках". Також отримала від пана Джеляля подарунки- кримськотатарський вимпел та книжки з історії кримських татар.
Хочу подякувати
İstanbul Kırım Derneği
та особливо пану
Celal Içten
за запрошення в якості доповідача.
Хочу окремо подякувати нашим чудовим історикам з України:
пану Дмитру Козлову - за те, що ще 12 років тому "заразив" темою Мурського; за те, що завжди допомагає отримувати нову інформацію; за те, що здобув та надіслав книгу, яку я подарувала пану Джелялю;
пану Володимиру Окипнюку - за чудові статті, якими я користуюся для своїх досліджень;
-пану
Andriy Ivanets
- за чудову книгу та статті- джерела мого виступу; за те, що надислав мені світлини слов Киримера на смерть Мурського;
-пану
Andriy Kohut
- за чудову книгу та статті- джерела мого виступу; за те, що передав мене книгу для пана Джеляля.